Русский | Удмурт

Любовь Ивановна Тихонова вордӥськиз 1959-тӥ арын 26-тӥ тулыспалэ Пичи Пурга ёросысь Аксакшур гуртын колхозникъёслэн семьяязы.

«Пичи дыры тужгес но шудо ортчиз», – шуэ Любовь Ивановна. Уго со бадӟым, тямыс нылпиё, семьяын будэмын. Котьку но ӵош, тупаса улӥзы, ужаллязы. Атайзы пиналъёссэ ужлы дышетӥз. Книга-газетэз яратон мылкыд анайзы пыӵатӥз. Ӝытъёсы эстӥськись гур вӧзы ваньзы ӵош пуксё но, анайзы пиналъёслы удмурт книгаосты, журнал-газетъёсты лыдӟе. Пичи Люба ялан ас понназ книга гожъяса-лэсьтылыса-вурылыса шудылӥз. Нош куке «Дась лу!» газетын материалъёсыз печатласькыны кутскизы, гожъяськон мылкыдыз эшшо но ӝутскиз. Газет баме печатласькем понна почта пыр кузьым-книга келяллязы. Солы шумпотыса, нылаш пыд улысьтыз музъемез шӧдытэк ветлылӥз. Гожъяськон мылкыдзэ эшшо Герман Алексеевич Ходырев ӝутказ на [6].

Любовь Тихонова Аксакшурысь тямыс классъем школаын дышетскиз, собере Пичи Пурга ёросысь ик Кечол шор ёзо школаын. Анатолий Перевозчиков кылбурчилэн литературной кружоказ ветлӥз.

Школаез йылпумъяса, нырысь Любовь Тихонова Ижкарысь элькун типографиын ужаны кутскиз. Собере Пичи Пургаысь ветлабораториын кӧня ке тыршиз, Яр ёросысь «Сельская правда» газетын кылкутӥсь секретарезлэн воштӥсез луыса но ужаз, со сяна,  Удмуртиысь гожъяськисьёслэн Огазеяськонзылэн секретарез но вал.

1990-тӥ арын "Инвожо" журнал потыны ӧдъям бере Любовь Тихонова отын машинисткаын, корректорын ужаз, журналистозь будӥз. Ужан висказ ик заочно дышетскиз УдГУ-ысь филология факультетын. 2009-тӥ арын выжиз «Удмурт дунне» газетлэн редакцияз. 2003-тӥ арын кылбурчиез Россиысь Писательёслэн огазеяськоназы кутӥзы.

Любовь Тихонова лыдӟиськисьёслы кылбурчи кадь тодмогес. "Пичи Иви" нимо нырысетӥ кылбурзэ сизьыметӥ классын дыръяз гожтӥз, со потӥз "Дась лу!" газетын. Кылбурчи туж шуныт кылъёс вера удмурт кылъя но литературая дышетӥсезлы А. А. Вахрушевалы. Со сяна, гожъяськон мылкыдзэ бурдъяз Герман Ходырев. Кылбуръёсыз трос гинэ люкаськизы ке но, книгаен печатланы ӧз дырты. Нош нырысетӥез "Лымыгырлы" сборникез 1994-тӥ арын потӥз [2]. Со кылбур сборник туала нылкышнолэн зэмос исповедез выллем. Яратон лирикаезлэн валтӥсь мотивез – огнад улон. Оген кылён гур Любовь Тихоновалэн кылбуретаз бадӟым инты басьтэ: яратон лирикаын гинэ ӧвӧл, мукет кылбуръёсын но. Гажано муртэз понна нюръяськыны со дышемын ӧвӧл, уг но быгаты [7]. Любовь Тихоновалэн кылбуръёсаз Ашальчи Окилэн пытьыосыз шӧдско («Малы улэ на возьдаськон?», «Кыӵегес, кыӵе тон, туганэ?») [2]. Сборник пӧртэм ужпумъёсты огазея: кылбурчи но кылбуран, улон но кулон сярысь малпаськон, город но гурт кусыпъёс, яратон, дорез сӥлы карон но мукет. Соос пӧлын тужгес но висъясько яратон, улон но кулон сярысь кылбуръёсыз.

«Лул-сюлэм» (2002) нимо кыкетӥ бичетаз авторлэн азинсконэз адске. Та книгаяз валтӥсесь  луо улон сярысь, адями кусыпъёс сярысь малпаськонъёс. Со дыре ик чузъяське атаез гажан тема («Лумбыт ужаса жадиськод…», «Атай улонысь ке кошке…») [7]. Вордскем гуртлэн чеберез, гуртоослэн паськыт сюлэмо луонзы романтика амалэн усьтӥсько («Аксаке – мынам доре», «Тани со вордӥськем интые…» но мукет) [7]. Автор туала вакытэ улонлэсь пӧртэм палзэ но сэрттэ-пертче. Тани со улэ, ужа удмурт калыклэн столица шуоназ — Иж карын, нош солы отын ӝокытгес но вордскем атай юртаз кадь шуныт ӧвӧл. "Малы мыным ӟоскыт та городын" кылбурез троссэ лыдӟисьёсты малпаськытоз. Озьы Л. Тихонова трос удмурт адямиослэсь мылкыдзэс вераз: уго шовинист мылкыдо муртъёс али но кырыж учко удмурт шоры, со номыр но уродзэ ӧз ке но лэсьты, солэсь поттэм няньзэ сиё но йӧлзэ юо ке но. Со — удмурт, соин ик со янгыш ас вордӥськеменыз. Соин ик поэтесса вазиське: "Малы, Иж кар, ӧд лу тон атай юрт?!" [2].

Любовь Тихоновалэн гожъямъёсыз пыризы Юграысь гожъяськисьёслэн «Эринтур» нимо альманахазы  (Екатеринбург, 2004), «Удмурты» книгае (М., 2005, Анатолий Демьяновлэн но Римма Казаковалэн берыктэмзы), «Азвесь лодка = Hõbepaa» (Tallinn, 2005, эстон кылын), «Kuum ӧӧ» (Tallinn, 2006, эстон кылын), «На переломе эпох» (2006), «Малая Родина – большая любовь» (2010) книгаосы.

Та автор озьы ик гожъя серемес веросъёс, юморескаос, нылпиослы выжыкылъёс. Витьтонлэсь тросэз кылбуръёсыз кырӟан луэмын, одӥг-огезлы ачиз ик гур но кылдытэ. Нош «Удмурт нылкышно» кылбурезъя кырӟан удмурт нылкышнолы гимн выллем луэмын ини [6].

Сӥё-дано нимъёсыз но пусъёсыз

1994 – Удмурт Элькунысь лулчеберетъя, печатья но иворъёсъя Министерстволэн сӥё-дано грамотаез
2002 – Удмурт Элькунысь Кивалтэтлэн Данъян грамотаез
2007 – Удмурт Элькунысь лулчеберет удысысь сӥё-дано ужась
2011 – Ашальчи Оки нимо Йӧскалык премилэн лауреатэз

Уже кутэм литература

  1. Ермаков Ф. Любовь Тихонова (1959) // Писатели и литературоведы. – Ижевск, 2006. – С. 110–111.
  2. Ермаков Ф. Тихонова Любовь Ивановна // Пурга ёросын вордскем писательёслэн творчествозы / Ф. Ермаков. – Ижевск, 1999. – С. 117–124.
  3. Зуева-Измайлова А. Очарованная душа // Италмас. – 2009. – № 1. – С. 110–113.
  4. Тихонова Л. Зарни выж : [беседа] / записала Т. Чернова // Удмурт дунне. – 2009. – 17 апр. – С. 6, 11.
  5. Тихонова Л. «Керттӥсько яратон чильтэрме» : [беседа] / записала А. Ермолина // Ӟечбур! – 2003. – 6 февр.
  6. Тихонова Л. «Осконэ – яратон» // Кенеш. – 2009. – № 2. – С. 86–89.
  7. Фёдорова Л. Любовь Тихонова (1959) : «Сюлэмы – тӧдьы бӧз» // Удмурт нылкышно кылбуретлэн тулкымъёсыз / Л. Фёдорова. – Ижевск, 2007. – С. 257, 269–277.